вине квет красное аттрб[19510012]=445 гтмл

Стародавні греки, як і римляни, завжди віддавали перевагу червоному темному провину. Подавалося воно зазвичай двічі на добу (як мінімум): на вечерю і на сніданок. Пиття даного напою супроводжували ритуали. Спочатку все випивали провина не розбавляючи їх, в честь бога Діоніса, а після проливали кілька крапель на землю, в знак посвяти напою улюблені божеству. Потім подавалися кратери – чаші не дуже великих розмірів, що володіють двома ручками. У даній посуді змішувалося вино і холодна вода з джерела (в різних пропорціях). Розпивання супроводжувалося розмовою, а гості слухали музику з віршами, насолоджуючись поданням танцівниць. За існуючими тоді правилами необхідно було пити за здоров’я всіх присутніх, віддавати подяку божествам (іншим, крім Діоніса), поминати відсутніх на бенкеті. Іноді навіть влаштовувалися і змагання: хто більше вип’є. Пили червону хмільну рідину в основному представники сильної статі. А жінки взагалі вкрай рідко допускалися до столу. Вино – ритуал Вино можна назвати релігійним символом. В античності були навіть спеціальні боги: в Греції Діоніс, а в Римі – Вакха з святами-вакханаліями. Старий Завіт підносить вино як алегорію Божественного милосердя, але іноді викриває пияцтво. В Християнстві це Перше чудо Христа: втілення води в вино на весіллі в Кані Галілейській. Іудаїзм, також як Християнство, коливається між вихвалянням і остереження проти вина. А в Талмуді написано: «Ні радості без вина».

Невідкладним завданням є подальше уточнення плану сорторайонування й виробничої спеціалізації виноробства. Необхідно вибирати найбільш перспективні сорти, враховувати їхню господарську цінність, біологічні особливості й придатність до природно-кліматичних умов місцевості. Українською наукою розроблена Концепція розвитку виноградарства й виноробства і Програма, основною метою успішної реалізації яких є: державна політика врегулювання розвитку виноградарства всіх форм власності, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого й науково-технічного потенціалу для вирішення основних проблем галузі; розробка принципів формування й реалізації заходів, спрямованих на поетапне досягнення очікуваних параметрів зростання виробництва винограду й виноробної продукції.

Невідкладним завданням є подальше уточнення плану сорторайонування й виробничої спеціалізації виноробства. Необхідно вибирати найбільш перспективні сорти, враховувати їхню господарську цінність, біологічні особливості й придатність до природно-кліматичних умов місцевості. Українською наукою розроблена Концепція розвитку виноградарства й виноробства і Програма, основною метою успішної реалізації яких є: державна політика врегулювання розвитку виноградарства всіх форм власності, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого й науково-технічного потенціалу для вирішення основних проблем галузі; розробка принципів формування й реалізації заходів, спрямованих на поетапне досягнення очікуваних параметрів зростання виробництва винограду й виноробної продукції.